- продиктувати
- -у́ю, -у́єш, перех.Док. до диктувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
продиктувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
задиктувати — у/ю, у/єш, док., рідко. 1) перех. і без додатка. Почати диктувати. 2) перех., розм. Визначити, продиктувати … Український тлумачний словник
надиктувати — у/ю, у/єш, док., надикто/вувати, о/вую, о/вуєш, недок., перех. Вимовити (вимовляти) який небудь текст для запису; продиктувати (продиктовувати) … Український тлумачний словник
подиктувати — у/ю, у/єш, док., перех. 1) Диктувати якийсь час. 2) діал. Продиктувати. || чим, перен. Обґрунтувати, підказати що небудь … Український тлумачний словник
продиктований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до продиктувати. || продикто/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник